сторія Львова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Львів — найбільше місто Західної України, що протягом багатовікової історії було науковим, культурним та національним центром регіону. В найдавніші часи — столиця Галицько-Волинської держави, згодом — адміністративний центр Руського воєводства, Королівства Галіції і Лодомерії. У 1918-19 роках — столиця ЗУНР. Після захоплення міста Польщею Львів став центром однойменного воєводства. У Другій світовій війні був окупований спочатку радянською, а потім німецькою арміями. У повоєнний період відійшов до Радянського Союзу. З 1991 року — адміністративний центр Львівської області Незалежної України.
Зміст[сховати]
1 Заснування
2 1256-1349: Галицько-Волинська держава
3 1349-1387: Становлення над Львовом польської влади
4 1387-1772: під владою Польського королівства та Речі Посполитої
5 1772-1914: у складі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії
6 1914-1920: у період Першої світової війни та Української революції
7 1920-1939: у складі Другої Речі Посполитої
8 1939-1944: у період Другої світової війни
9 1944-1991: у складі Радянського Союзу
10 Після 1991: у Незалежній Україні
11 Див. також
12 Примітки
13 Джерела
//
[ред.] Заснування
Історики встановили, що на місці сучасного Львова, зокрема на Знесінні людське поселення існувало ще у V столітті. Ці землі належали Великоморавському князівству, а потім Польщі. Нестор Літописець згадує, що у 981 році ці землі були приєднані до Київської Русі Володимиром Великим. У часи феодальної роздробленості тут утворилося Галицьке, а згодом Галицько-Волинське князівство.
Дату заснування Львова принаймні два рази переглядали у сторону його «старішання». Так, дослідник Іван Паславський стверджує, що в процесі праці з архівними документами йому вдалося знайти письмову дату заснування Львова, яка на 16 років є старшою за 1256 рік[1]. Інші історики припускають, що Львів був заснований у 1247 році князем Данилом, як місто для його сина Лева, де би він був удільним князем.
Перша згадка про Львів міститься у Галицько-Волинському літописі (1256 р.):
